Published by E.C. PromoSaik Poetry. Юрій Руф - "Поки всі сплять" Поки всі сплять, Поки сонце іще не зійшло, Гине вогонь, догоряє остання лампада. Де той літак, Що світанком візьме на крило І понесе там, де небо, тепло й зорепади? Поки всі сплять, Поки тиша скрипить за вікном, Холод весни Заповзає в кімнату надранням. Де той вокзал, Що покличе сигнальним гудком І проведе між одвічними “вперше” й “востаннє”? Поки всі сплять, Поки сон обіймає рідню, В світлі вогню ти ледь чутно виходиш з кімнати. Сонце встає, йде на зустріч наступному дню, А літаки й паротяги чекають команди рушати.

Published by E.C. ProMosaik Poetry Новий світанок - Юрій Руф Іржавий обрій вицвів з темноти, Відтінком домни небеса палають, Горизонтальні вогняні хвости В щілинах рваних хмар на виднокраї. Далеко в полі зблиснув терикон. Гарячий диск на старт в зеніт піднявся, В туману вранішнього піні покупався Новий світанок й новий день зійшов на трон.