Юрій Руф "Поки всі сплять"
Поки всі сплять,
Поки сонце іще не зійшло,
Гине вогонь, догоряє остання лампада.
Де той літак,
Що світанком візьме на крило
І понесе там, де небо, тепло й зорепади?
Поки всі сплять,
Поки тиша скрипить за вікном,
Холод весни
Заповзає в кімнату надранням.
Де той вокзал,
Що покличе сигнальним гудком
І проведе між одвічними “вперше” й “востаннє”?
Поки всі сплять,
Поки сон обіймає рідню,
В світлі вогню ти ледь чутно виходиш з кімнати.
Сонце встає, йде на зустріч наступному дню,
А літаки й паротяги чекають команди рушати.
Commenti
Posta un commento